Потрійний стрибок

Характеристика

Потрійний стрибок є складним видом легкої атлетики у відповідності з правилами виконуються три послідовні стрибки по прямій лінії. Перший стрибок виконують з поштовхової ноги з приземленням на неї – «скок». Другий стрибок виконують як стрибковий крок з приземленням на махову ногу – «крок». Третій стрибок у довжину махової і приземленням на обидві ноги – «стрибок». При виконанні потрійного стрибка з повного розбігу швидкість останніх кроків сягає 10,5 м/с, а сила відштовхування наближується до 1000 кг.

 Тому цей вид представляє високі вимоги як до техніки виконання, так і до виховання таких фізичних якостей як швидкість, сила, гнучкість і координація рухів.

 Довжина стрибка залежить від швидкості польоту (що залежить від швидкості розбігу) і кутів вильоту після кожного відштовхування. Звичайно в потрійному стрибку самим довгим є «скок» - близько 78% всього стрибка; довжина «кроку» складає близько 29,5% і «стрибки» - 32,5% всього результату.

Техніка виду

Розбіг характеризується чотирма основними параметрами: 1) кількістю кроків; 2) довжиною кроків; 3) швидкістю; 4) ритмом.

 Довжина розбігу складає 35 – 50 м або 12 – 22 бігових кроки. (Менш підготовлені атлети використовують короткий розбіг).

Розбіг виконується рівномірно – прискорено чи стартоподібно. Вихідне положення аналогічне стрибку у довжину. Початок бігу має забезпечити стандартність довжини перших кроків. Набір швидкості на початку розбігу забезпечується значним нахилом тулуба, енергійними рухами рук, активним і повним поштовхуванням стопою. В середині розбігу тулуб поступово випрямляється, збільшується амплітуда рухів рук і ніг. В кінці розбігу зростає довжина кроків та їх темп. Останні 2 – 3 кроки розбігу виконуються однакової довжини, без підсідання та інших приготувань до відштовхування.

 Нога для відштовхування ставиться на всю стопу під кутом 68 – 79? (немов пробігаючи через місце поштовху). Кут відштовхування дорівнює 62 - 64?, а кут вильоту тіла стрибка – 14-18?.

«СКОК». «Після відштовхування стрибун набуває положення в «кроці».

Початок «скоку» характеризується високим положенням махової ноги та незначним нахилом тулуба вперед. В середині «скока» махова нога опускається вниз відводиться назад з одночасним виведенням вперед поштовхової. Розведення стегон до 120? забезпечує швидку постановку поштовхової ноги на сектор, яка ставиться теж всією стопою, але більш випрямленою і з більшим (до 65 - 66?) нахилом до доріжки. Під впливом інерційних сил (які складаються з взаємодії горизонтальної швидкості та маси тіла) відбувається амортизація поштовхової ноги в колінному суглобі до 40? і тазостегновому до 25?.

«КРОК». З постановкою другий раз поштовхової починається виконання кроку. Кут відштовхування складає 60 - 62?. Махова нога виноситься вперед, руки та тулуб теж подається вперед, стрибун знову набуває положення «в кроці». Кут вильоту складає 12 - 15?. В середині фази «кроку» стрибун групується для подальшого виконання широкого розмаху. Для цього стегно махової ноги підноситься ще вище. В кінці польоту махова нога активно опускається загрібаючим рухом вперед-вниз, таз подається вперед, руки зігнуті в ліктях через сторони відводяться назад. Кут постановки ноги складає 62 – 65?. З постановкою махової ноги на сектор руки і зігнута нога активно виноситься вперед, а тулуб утримує майже вертикальне положення.

«СТРИБОК». Відштовхування виконується маховою ногою. Кут відштовхування складає 60 – 63?, а кут вильоту становить 18 – 22?. Поштовхова нога і руки активно виносяться вперед-вгору, тулуб подається вперед і стрибун набуває положення «в кроці». Потім обидві ноги (коли задня вже виведена вперед) підносяться коліном вгору. Тулуб нахиляється вперед, руки відводяться вниз-всторони-вперед. Стрибун набуває положення групування, аналогічне стрибкам у довжину. При торканні пятами піску коліна м’яко згинаються, руки виносяться  через сторони вперед і разом з нахилом тулуба вперед забезпечують рівновагу, стрибун сідає в свої сліди. Деякі спортсмени останній елемент – «стрибок» виконують способом «прогнувшись» або «ножиці»

Методика навчання виду

Завдання 1. Створити в учнів уяву про техніку потрійного стрибка.

Розповідь про техніку потрійного стрибка.

Демонстрація техніки потрійного стрибка.

Пробне виконання потрійного стрибка учнями.

Завдання 2. Навчити техніки «скока».

Розповідь про техніку «скока» та її демонстрація.

«Скоки» на поштовховій нозі з просуванням вперед.

Стрибок у довжину з місця, відштовхуючись поштовховою ногою і приземляючись на неї.

«Скок» з 3 – 4 бігових кроків з приземленням на поштовхову ногу.

«Скок» з 3 – 4 бігових кроків з приземленням на поштовхову ногу з наступним про біганням вперед.

Виконання «скоку» з 6 – 8 бігових кроків.

Завдання 3. Навчити техніки «кроку» і поєднанню «скока» і «кроку».

Розповідь про техніку «кроку» і її демонстрація.

Стрибки з ноги на ногу з просуванням вперед.

Стрибки в «кроці» з 4 – 6 бігових кроків в пісок з наступним про біганням.

Стрибок у «кроці» з 4 – 6 бігових кроків з приземленням на бігову доріжку і наступним  про біганням вперед.

Розповідь про техніку поєднання «скока» і «кроку» та її демонстрація.

Виконання поєднання «скок» і «крок» з місця в пісок.

Виконання поєднання «скок» і «крок» з 3 – 5 бігових кроків.

Виконання поєднання «скок» і «крок» з 6 – 8 бігових кроків в пісок з   наступним розбіганням  вперед.

Завдання 4. Навчити техніки «стрибка» і поєднанню «крок» і «стрибок».

Розповідь про техніку «стрибка» і її демонстрація.

Стрибок у довжину з місця з приземленням на обидві ноги.

Стрибок у довжину з 3 – 5 бігових кроків, відштовхуючись маховою ногою.

Виконання поєднання «крок» + «стрибок» з місця.

Виконання поєднання «крок» + «стрибок» з 6 – 8 бігових кроків.

Завдання 5. Підібрати розбіг та навчити стрибку в цілому

Розповідь про техніку потрійного стрибка в цілому.

Демонстрація стрибка в цілому з короткого розбігу.

Потрійний стрибок з 2 – 3 кроків розбігу.

Потрійний стрибок з 6 - 8 кроків розбігу.

Потрійний стрибок з 6 - 8 кроків розбігу.

Підбір повного розбігу.

Потрійний стрибок з повного розбігу.

Завдання 6. Вдосконалити техніку потрійного стрибка в цілому.

Стрибки з повного розбігу на секторі з різним покриттям.

Стрибки на результат, що збільшується з кожною наступною спробою.

Стрибки на досягнення максимального результату.

Участь в навчальних та офіційних змаганнях

Правила змагань та суддівства

Правила змагань з стрибків. Учасники виконують кожну спробу по черзі. Дозволяється розмічувати свій розбіг і до початку змагань виконати визначену суддівською колегією кількість пробних незалікових стрибків під наглядом суддів. З моменту виклику до виконання чергової спроби спортсмен повинен затрачувати не більше 2 хвилин при стрибках у висоту, довжину і потрійному і не більше 3 хвилин при стрибку з жердиною.

Спробу зараховують після команди старшого судді "Є!", який при цьому піднімає вгору білий прапорець. Якщо стрибок не зараховується, суддя командує "Ні!" і піднімає червоний прапорець. Сигнали можна подавати і одним прапорцем: правильний стрибок — прапорець вгору, не зарахований — відмашка опущеним вниз прапорцем.

Робота суддівської колегії розпочинається задовго до змагань. Друкуються робочі протоколи, які складаються на основі поданих заявок, перевіряється стан бігової доріжки, секторів для стрибків і метань, наявність суддівського і господарського інвентаря.

На біговій доріжці повинні бути лінії для окремих доріжок, місця стартів і фінішу.В секторах для метань повинна бути зроблена відповідна розмітка. При проведенні естафетного бігу повинні бути розмічені зони передачі естафетної палички.

Дуже важливо забезпечити на стадіоні необхідну інформацію про хід боротьби на бігових доріжках і в секторах, прізвище лідерів і переможців змагань.

Якщо змагання проводяться на стадіоні, необхідно приготувати приміщення для учасників і суддів, потурбуватись про зручності для глядачів, подумати про наочну агітацію. Своєчасно повинна бути вивішена програма змагань.

Нерідко змагання проходять нецікаво, неорганізовано, особливо це стосується шкільних змагань, діти бігають, оточують місця для стрибків і метань, що може спричинити травми. Змагання, особливо шкільні, повинні бути чітко організовані.

Як показує досвід, весь хід підготовки і проведення змагання ділиться на три етапи: підготовчий, який триває декілька місяців, змагальний розпочинається за1-3 дні до початку змагань і охоплює період змагань і заключний, тривалість якого складає 2-3 дні після змагань.

На першому етапі складається і затверджується Положення про змагання, вирішується питання оренди спортивної бази, забезпечення умов для проживання і харчування,комплектування складу суддівської колегії.

Оскільки змагання легкоатлетів за своїм характером, рівнем підготовки, кількісним складом і тривалістю є різними, виникає необхідність вирішити попередньо ряд питань, які пов'язані з проведенням окремих видів програми.

Бажано,щоб порядок проведення номерів програми був попередньо визначений організацією,котра проводить змагання. Якщо це не зроблено, то розробку технічних умов виконує головний суддя змагань, а потім затверджує організація, яка проводить змагання (ОПЗ).

Так,для бігових видів програми необхідно встановити: кількість кіл, які проводяться на кожній дистанції; кількість забігів в наступному колі; кількість учасників в забігові; порядок виходу спортсменів в наступне коло. Зразу, при організації фінальних забігів, необхідно визначити, коли буде проводитись «сильніший» забіг(рекомендується його проводити останнім).

Для стрибків і метань слід встановити, чи проводяться кваліфікаційні змагання, чи зразу проходять основні змагання. Якщо вирішено проводити кваліфікацію, то треба встановити відповідні нормативи і кількість учасників, допущених до основних змагань. Необхідно вирішити, якими будуть початкові висоти і порядок підняття планки в стрибках у висоту і з жердиною (у чоловіків і жінок окремо).

Складаючи програму змагання по днях, необхідно намагатись розподілити види таким чином,щоб спортсмени, які виступають в двох, а іноді і трьох видах програми, мали необхідні перерви для відпочинку між виступами.

Розподіляючи види стрибків і метань, необхідно врахувати можливості їх одночасного проведення (з точки зору забезпечення безпеки). 

Після розподілу номерів програми по днях слід приступати до складання розкладу змагань. Бігові види програми, які викликають найбільший інтерес у глядачів,бажано планувати рівномірно, чергуючи старти чоловіків і жінок, найбільш цікаві види планувати на кінець змагального дня. При проведенні змагань з бар'єрного бігу необхідно передбачити час на установку і прибирання бар'єрів.

При проведенні стрибків і метань слід передбачити час на виконання пробних спроб,відводячи на це 15-20 хв. Рекомендується уникати одночасного початку декількох видів програми, щоб уникнути незручностей в роботі дикторів-інформаторів і для глядачів.

Для визначення часу для проведення кожного виду програми можна користуватися приблизними розрахунковими

Успіх проведення змагань у великій мірі залежить від головного судді, його досвіду,досконалого знання ним правил змагань з легкої атлетики[11, с.54].

Діяльність головного судді умовно можна розділити на три етапи. Перший етап — підготовчий період. При проведенні всеукраїнських змагань цей етап розподіляється на дві частини — попередній і підготовчий та період перед змагальної підготовки. Тривалість підготовчого етапу залежить від масштабу змагань і може тривати від декількох днів /першість спортклубу ВНЗ/ до року /першість країни/. На цьому етапі головний суддя повинен:

1.   Вивчити положення про змагання, звернувши особливу увагу на строки та місце проведення змагань, програму, тривалість змагань, кількісний склад учасників та їх кваліфікацію.

2.Ознайомитисьз місцями проведення змагань, визначити місце розминки, шикування учасників перед початком програми, перевірити наявність і якість спортивного інвентаря  та обладнання, технічних засобів та апаратури.

3. Вивчити кошторис на проведення змагань, звернувши особливу увагу на кількісний склад суддів та суму коштів, виділених для придбання нагороджувальної атрибутики і канцелярського приладдя.

4. Визначити приблизний кількісний склад учасників на видах та їх спортивно-технічну підготовку, щоб зібрати дані, потрібні для розробки програми-розкладу.

5. Затвердити склад головної суддівської колегії /головного секретаря, заступників головного судді, рефері змагань/.

6. Разом з оргкомітетом розробити проспект змагань.

7. Ознайомити адміністрацію стадіону з масштабом змагань та особливостями їх проведення. Своєчасно вручити їм програму-розклад змагань та їх пам'ятку, зробити заявки на необхідний для проведення змагань інвентар та обладнання, заявки на кількісний склад допоміжного персоналу по обслуговуванню змагань, вказати на існуючі недоліки в обладнанні місць для проведення змагань та зазначити строки їх усунення.

Головний суддя бере участь у розв'язанні таких господарських питань: створення нормальних умов для прийому учасників, представників, суддів, інших офіційних осіб; забезпечення учасників змагань розміщенням, харчуванням, необхідними транспортними засобами; виконання санітарно-гігієнічних вимог до місць проведення змагань; забезпечення суддівської колегії єдиною формою, необхідною документацією та канцелярськім приладдям, потрібною технікою для розмножування матеріалів і обчислювальною технікою; забезпечення спортсменів номерами учасників.

У період перед змагальної підготовки головний суддя:

— розробляє на підставі програми-розкладу та кількісного складу суддівської колегії разом із заступником або керівником служби по кадрах графік роботи суддівських бригадна всі дні за годинами та хвилинам змагань;

-   розробляє разом з оргкомітетом та заступником головного судді /ЗГС/ чи керівником служби ІКСІ з інформації сценарій відкриття, закриття змагань, нагородження переможців та інших ритуалів і церемоній, знайомиться зі змістом дикторських текстів;

-  перевіряє спільно з ЗГС або КС по підготовці місць змагань та їх обладнанню остаточну підготовку місць змагань;

-  здійснює приймання готовності бази для проведення змагань, складає та оформляє акт про її придатність;

-  уточнює після приймання заявок та визначення кількості учасників програми програму-розклад, а при необхідності вносить до неї зміни;

-  проводить засідання головної суддівської колегії спільно з представниками, розглядає та уточнює незрозумілі питання, положення, порядок та форму проведення змагань,оголошує свої вимоги до учасників, тренерів, представників;

-  завершує комплектування складу та проводить загальне засідання суддівської колегії. Визначає загальні та особисті завдання суддям.

На етапі безпосереднього проведення змагань основне завдання головного судді — чітко провести змагання відповідно до затверджених правил, згідно із розробленою програмою, положенням та умовами їх проведення. Головний суддя здійснює загальне керівництво та несе відповідальність за проведення змагань. При безпосередньому проведенні змагань головному судді потрібно:

-  забезпечити порядок та безпеку на місцях проведення змагань і розминки;

-  координувати роботу суддівських бригад;

-  контролювати виконання суддями та учасниками правил змагань;

-  слідкувати за чітким та безперебійним ходом змагань;

-   розбирати всі суперечки, які не може вирішити заступник головного судді, знайти правильне рішення;

— перевіряти правильність реєстрації рекордних досягнень. Обов'язки головного судді регламентовані правилами проведення змагань. Вони надають йому право:

1.Відміняти змагання, відкладати його початок, припиняти їх подальше проведення повністю або робити тимчасову перерву, якщо:

Місце змагань виявилось непридатним або непристосованим;

Інвентар або обладнання відсутнє, не відповідає правилам, виявилось непідготовлене або вийшло з ладу;

Проведенню змагань шкодять метеорологічні умови /настання темряви, дуже сильний дощ, град,гроза та ін./; відсутній медичний персонал.

2.  Проводити зміни в розкладі змагань. У випадку, коли кваліфікаційні нормативи виконало мало учасників, збільшити кількість учасників, допущених до основних змагань,або знизити кваліфікаційний норматив зі стрибків у висоту або з жердиною.

3.  Не допускати до участі в змаганнях учасників, які за віком, підготовленістю не відповідають вимогам правил або положенню про змагання.

4. Звільняти суддів та представників від виконання своїх обов'язків, які вчинили грубість або неспроможні виконувати свої обов'язки.

5. Призначати нові змагання між учасниками, які, на його думку, мають на це право, якщо було порушення правил іншими учасниками або інші перешкоди

Головний суддя повинен працювати в тісному контакті з суддею-інспектором, втручатися в дії своїх заступників, рефері, старших суддів та суддів тільки в надзвичайних випадках /протести, відверті помилки, безладдя у секторах, порушення правил безпеки/, правильно реагувати на справедливі зауваження, які роблять на засіданнях суддівської колегії представники команд. Бажано на

цих засіданнях розглядати всі суперечки, якщо зразу прийняти правильне рішення неможливо. Слід підбивати підсумки роботи суддівської колегії за кожний день змагань,аналізувати якість суддівства.

Інструктувати суддів краще на окремих засіданнях, де присутні тільки члени суддівської колегії.

По закінченні змагань головному судді необхідно:

Дати оцінку роботи своїх заступників, рефері та всіх суддівських бригад. Розібрати недоліки, вказати на допущені помилки, передбачити шляхи їх виправлення;

Відзначити роботу кращих суддів — нагородити їх грамотами, цінними подарунками, оголосити подяку;

Розробити пропозиції щодо поліпшення якості проведення змагань, викласти це письмово та передати в організацію, яка їх проводить;

оформити,підписати та здати в організацію, яка проводила змагання, звіт з додатком усіх матеріалів та офіційних документів[13, с88].

Склад заступників головного судді /ЗГС/ коливається від одного на першості спортивного клубу до 3-4 на обласних змаганнях та до 8-18 на всеукраїнських і міжнародних змаганнях. На першості спортклубу досить одного заступника із загальних питань, який виконує всі доручення головного судді, а коли він відсутній, виконує його функції. При проведенні міських та обласних змагань. Доцільно призначити заступника головного судді з бігу та одного з стрибків та метань, якщо всі метання проводяться на стадіоні. Якщо деякі види метань винесені на запасне поле, краще призначити двох заступників головного судді з метань. Один з них організує роботу на стадіоні, другий — на запасному полі. На деяких змаганнях практикується призначати, крім заступника головного судді збігу, ще двох — по південному та північному секторах. Заступники головного судді керують роботою та координують її у всіх закріплених суддівських бригадах і несуть всю відповідальність за проведення змагань. На змаганнях вище обласного рівня з метою підвищення якості проведення змагань та посилення контролю за роботою прийнято вводити посаду рефері з розрахунку один рефері та2-3 — із стрибків та метань. їх кількість повинна забезпечити проведення змагань у кожному номері програми під керівництвом одного рефері.

Після закінчення змагань секретаріат повинен виконати такі роботи:

1.  Остаточно визначити команду-переможця, призерів та всі наступні місця, які зайняли команди.

2.  Надати можливість представникам команд ознайомитись з лицевими рахунковими листами,перевірити правильність їх заповнення та нарахування очок.

Закінчити розмноження матеріалів змагань, оформити панки з протоколами командних та особистих змагань, засвідчити їх підписами головного судді, головного секретаря та печаткою організації, яка проводить змагання, та вручити їх представникам. 4.За встановленою формою скласти технічний звіт. У технічному звіті /здається не пізніше ніж за 3 доби після закінчення змагань/ треба чітко відповісти на такі запитання: точне найменування змагань; назва організації, яка їх проводить; часта місце проведення змагань; кількість команд, які взяли участь у змаганнях;кількість учасників /окремо за статтю та технічною підготовкою/; кількість учасників, які виконали розрядні нормативи /окремо з кожного розряду/; стан місць для проведення змагань; погодні та метеорологічні умови /температура,напрям та швидкість вітру, освітленість, опади та ін./; заяви та протести /чи були, скільки, як розв'язані/; розподіл місць командами; списки учасників, які зайняли перші місця в особистій першості в кожному виді програми; рекорди та найвищі досягнення /ким встановлені, результати, коли й кому направлені акти реєстрації.